У більшості кабелів жили мають однакову конструкцію - з одного цільного дроту великого діаметра або з кількох тонших, переплетених між собою. В останньому випадку жила набуває більшої гнучкості.
Чим більше дротів у жилі, тим легше вони гнуться. Цей фактор має значення при виборі сфери застосуванні кабелю.
Існує два найпоширеніших матеріали виконання жил:
- алюміній;
- мідь.
Для мідних жил цифри дещо відрізняються. Жили з одинарного дроту застосовуються при невеликій площі перерізу (до 16 мм²), при перерізі від 25 до 95 мм² допустимі як одинарні, так і множинні дроти. Якщо площа поперечного перерізу перевищує 120 мм², використовується жила з кількох дротів.
Різниця також полягає й у формі жил, які можуть бути секторними чи круглими.
Саме для маркування форми та типу жили використовують наступні абревіатури:
R: Провідник круглої форми
S: Провідник у формі сектора
E: Одножильний провідник
M: Багатожильний провідник

Ось такі поєднання можна зустріти в позначенні чи найменуванні кабелю:
RE: Одножильний провідник круглої форми - моножила (структура характерна для жил перетином 1,5 – 16,0 мм²)
SE: Одножильний секторний провідник - моножила (характерно для жил перетином 50,0 – 240 мм²)
RM: Багатожильний круглий провідник (характерно для жил перетином 25,0 – 630,0 мм²)
RMv: Багатожильний круглий ущільнений* провідник.
SM: Багатодротовий секторний провідник (характерно для жил перетином 35,0 – 240,0 мм²)
*Довідка: Ущільнений багатожильний провідник - це круглий або секторний провідник, усі шари якого скручені в одному напрямку та спресовані до заданої ідеальної форми. Готовий провідник має гладку поверхню і практично не містить пустот та повітряних просторів. І, як наслідок, має менший діаметр.