У фільмі модель з гуми та кролячого хутра, що звисає з Empire State Building та відмахується від біпланів, була заввишки 24 дюйми (близько 60 см). Сучасне ж сценічне втілення Конга має 6 метрів у висоту і важить понад тонну.
Автоматична лялька була розроблена Global Creature Technology за допомогою британських фахівців з автоматизованого сценічного обладнання Stage Technologies (є частиною Tait Group).
Stage Technologies своєю чергою тісно співпрацювали з LUTZE LIMITED, щоб забезпечити підключення приголомшливої системи автоматизації, яка контролює величезного самця горили. Комплект автоматики включав понад 12 тонн металоконструкцій, двигунів, лебідки та більш ніж 3000 метрів електропроводки, вмонтованих всередину сталево-алюмінієвого XY-каркасу величезної ляльки. Живили цю конструкцію 16 мікропроцесорів та 15 сервомоторів, які рухали очима, бровами та повіками Конга, носом, губами, щелепами, шиєю та плечима. Він також видавав звуки, що було вкрай важливо задля більшої реалістичності його рухів.
Усередині XY-каркасу знаходилося приводне обладнання від Siemens, яке обслуговувалося дуже щільно прокладеними кабелями та тросами, тобто питання технічного дизайну тросів та з’єднань було критичним. Кабелі LUTZE Superflex® PUR були обрані для функціонування серверних механізмів та приладів управління, а повний монтаж кабелів – частиною необхідного постачання.
Численні троси, під’єднані до кожного плеча ляльки, надавали операторам можливість здійснювати незалежні рухи вгору та вниз, а також можливість маневрувати Конгом вперед та назад у просторі апарату. Додаткові троси також з’єднувалися зі спиною та передньою частиною Конга, щоб дозволити рухи тіла в будь-якому напрямку.
Стрижень ходової частини Конга був однією з «найпростіших» конструкцій компанії, адже «змішував» аномальну анатомію горили з принципами інженерії, яка любить прямі лінії й хороші площини. Поєднання механічних функцій внутрішнього начиння з органічним зовнішнім виглядом з лайкри та латексу було однією з найбільших проблем аніматорів.
Зверху на ходовій частині розташовано шар надувних елементів – пневматичні м'язи – що надало Конгу полегшеної форми тіла. Над ними кріпилися надзвичайно скульптурні м’язові мішки, які розтягувалися та стискалися, щоб створити цільну анатомію. Спочатку ці мішки вирішили не приховувати, що було навмисним кроком, аби підкреслити мускулатуру та силу Конга – і дозволяло йому люто стукати по підлозі, не спричиняючи слабкого землетрусу.
Кінг Конг був проривом в управлінні автоматизацією, що дозволило перетворювати на керованих ляльок великі сценічні елементи, зберігаючи при цьому повноцінне управління та системи безпеки в системі автоматизації. Загалом, це була надзвичайна співпраця інженерних та програмних спеціалістів зі скульпторами, художниками, музикантами та акторами, що створила унікальне видовище.