Компанія зросла, і 1962 року Winemars (як її тоді називали) переїхала до більших приміщень в містечку Ед, комуни Крамфорс (Öd, Kramfors). Компанія мала великі плани розширення, і у 1975 році було збудовано абсолютно нове приміщення в Бруні, Крамфорс (Brunne, Kramfors), де й наразі знаходиться штаб-квартира компанії. У той час це було велике підприємство з великими виробничими площами, оскільки складальні машини вимагали багато площ й персоналу, на відміну від сьогодення, коли більшість процесів автоматизовано.
1977 року Karolin Invest придбали ELPRESS, і кілька років компанія була частиною Nordwin Group. У 2000 році ELPRESS знову стала незалежною компанією, а з 2006 року і по сьогодні вона належить Lagercrantz Group. Ринкові ініціативи останніх кількох років у Китаї, США та Індії виявилися успішними та довели, що нині ELPRESS – це успішна експортно-орієнтована компанія з багатьма міжнародними контактами. Тож минулого року було що святкувати - 60-річну подорож і розвиток ELPRESS.
Ми хочемо розповісти історію компанії ELPRESS через розповіді тих людей, хто працював у компанії найдовше.
Арі Кокко (Ari Kokko), влаштувався на роботу на роботу в ELPRESS 13 червня 1974 року. З самого початку був оператором автоматичного токарного верстата, потім кілька років обслуговував обтискні інструменти.
«Останні тридцять п’ять років я працював на виробництві інструментів. Це весела і різноманітна робота. Це може бути що завгодно, від розробки абсолютно нового інструменту до нового виду кабельного кінцевика, чи ремонту інструментів, які ми використовуємо для виготовлення», – говорить він.
Цього літа Арі буде з ELPRESS 45 років. Те, що Арі провів стільки років в ELPRESS, це завдяки чудовій спільноті колег. «Нас є декілька тих, хто працював разом багато років, і це створює особливу спорідненість», – каже Арі. Робота також була дуже різноманітною та повна свободи, що також сприяло задоволенню від праці в ELPRESS. «Відділ виготовлення інструментів здебільшого такий, яким був на старті, годинник став цифровим, але в іншому ми підтримуємо настільки ж високу якість, як і раніше", – продовжує він. Звичайно сучасне обладнання також введено у роботу.
Олов Тернберг (Olov Tjernberg), влаштувався на роботу в ELPRESS у 1976 р. і вже протягом 43 років працює в компанії.
«Я майже весь час був виробником інструментів. Це цікава робота, яка пов'язана зі співпрацею та розв'язанням проблем. Не буває двох однакових днів», – каже він. За ці роки було багато смішних випадків, і один він пам'ятає дуже чітко. «Ми побудували нову машину, і вона була готова в п'ятницю. Оскільки в понеділок генеральний директор мав приїхати оглянути машину, комусь було доручено пофарбувати її на вихідних. Однак бідний хлопець не знав, що хтось підмінив фарбу зі звичайної металевої, яку ми використовуємо для наших машин, на білу фарбу для вікон. Бригадир не був задоволений, але решта з нас багато сміялися, і машина залишалася білою роками», - каже він.
У відділі виготовлення інструментів мало що змінилося. "Ми все ще використовуємо деякі креслення, які були тут, коли я починав. Організаційно багато чого змінилося, і в інших операціях процеси були автоматизовані, але у відділі виготовлення інструментів ми все ще займаємося ремеслом", – констатує він.
Стефан Шодін (Stefan Sjodin) працює в ELPRESS найдовше, з 25 червня 1973 року, тобто 46 років.
"Я почав працювати оператором фрезерних верстатів на старому заводі Winemars в місті Ед. 1975 року ми переїхали до сучасних приміщень. Багато років я був у відділі виготовлення інструментів, але з 1996 року працюю розробником виробництва, аби створювати нове обладнання для потреб компанії. Завдання включають також обслуговування, технічне обслуговування та ремонт. Один із моїх спогадів – візит шведського короля і королеви.
«Я не пам’ятаю точно, в якому році це було, але я пам’ятаю, що ми мали на меті побудувати фургон, що був причеплений за навантажувачем, в якому б сиділа королівська пара. Найкращі водії навантажувачів були дуже швидкими, тому, для безпеки, ми додали брусок деревини під педаль акселератора, щоб він не їхав занадто швидко. Я також пам’ятаю, що у королеви було жовте плаття та жовтий капелюшок і що вона махала нам, коли вони їхали повз», – каже Стефан. З роками, він вважає, робоче середовище стало набагато кращим. «Спочатку, я пам’ятаю, що було людно і спекотно. Досі чути шум, але ми сьогодні захищаємо себе краще. Більшість робочих місць ручної праці були замінені автоматизованими процесами», – каже Стефан.
Інгрід Вансулін (Іngrid Wansulin) працює в ELPRESS 42 роки, починаючи з 1977 р.
Протягом перших років вона працювала за токарним верстатом, але на початку 1980-х опинилася на складі, який тоді знаходився в Брунні. "Велика частина роботи полягала у зважуванні кабельних кінцевиків і для цього в мене були невеликі магазинні ваги. Пам'ятаю, як спочатку ми самі робили етикетки й що це була дуже хитра робота, де нам спочатку потрібно було пофарбувати чорнилом і встановити набірні блоки пінцетом, а потім проштампувати етикетки. Іншими словами, велика різниця від сьогодення, коли все автоматизовано, - каже Інгрід.
У 2007 році склад перемістився до нинішніх приміщень у Фльоне (Frånö). «Звичайно, бувають випадки, коли я все ще стою за пакувальним столом, але сьогодні я відповідаю за планування замовлень для Самхол (Samhall), тому перед комп'ютером проводжу також багато часу, а також я роблю закупівлі. Багато процесів було автоматизовано», – каже Інгрід. «Але ми так само прагнемо, аби замовник отримав потрібні речі, це так само важливо, як і тоді», – каже вона.
Ліллемор Карлстедт (Lillemor Karlstedt) була прийнята на роботу 6 травня 1974 року.
«У 1976 році я почала працювати як монтажник, готувала машини для використання. Я працювала у відділі виготовлення інструментів кілька років. Ми дуже розважалися і пам’ятаю, що хлопці цінували, що я часто приносила на роботу булочки. Однак, коли у мене народилася перша дитина, лікарі сказали, що у мене алергія на нікель, тому після декретної відпустки я перенавчалася, аби повернутися на офісну роботу», - згадує вона. З 1987 року Ліллемор працює у відділі дизайну.
«Коли я починала, люди використовували дошку для малювання, кріпили аркуш паперу і малювали олівцем і лінійкою». У 1989 році ми почали створювати креслення в Autocad, і працювали так до 2003 року, коли перейшли до Solid Works. Сьогодні Ліллемор розробляє спеціальні креслення та тендери. "Коли я починала тут роботу, комп'ютерів майже не було. Сьогодні вся робота проводиться перед екраном, тому, звісно, відбулися великі зміни. Що не змінилося, це наше прагнення, аби клієнт отримав необхідне, і ми завжди робимо все можливе, щоб відповідати очікуванням наших клієнтів», – каже вона.
Після 45 років праці Ліллемор настав час вийти на пенсію. «Але я відмовляюся зупинятися! Лише почала трохи скорочувати робочі години. Мені це подобається, і все ще весело ходити на роботу щодня!», - каже вона.
Коротка історична довідка
1959 р. – Створення компанії ELPRESS в Тронгсунді (Trångsund)
1962 р. – Відкрито новий завод у промисловому парку Ед в Крамфорсі (Öd, Kramfors)
1975 р. – Відкрито новий завод у Брунні, Крамфорс (Brunne, Kramfors)
1977 р. – Інвестиційна компанія Karolin Invest придбала ELPRESS
1981-2000 рр. – ELPRESS була частиною в рамках Nordwin Group
1996 р. – Atle придбав Nordwin Group
2000 р. – ELPRESS стала приватною компанією разом із дочірніми компаніями Elpress A/S та Elpress GmbH
2003 р. – ELPRESS була придбана Kablema komponent
2006 р. – ELPRESS була придбана компанією Lagercrantz Group
2007 р. – створено ELPRESS Пекін, Китай
2016 р. – створено ELPRESS Inc., США